У Брюсселі обговорять загрозу нового вторгнення Росії та вимоги до НАТО

У середу, 12 січня, у Брюсселі вперше з 2019 року відбудеться засідання Ради НАТО — Росія. Воно розпочнеться о 10:00 за місцевим часом (11:00 по Києву) та триватиме близько трьох годин. На 13:30 за Брюсселем (14:30 у Києві) запланована прес-конференція генсека НАТО Йєнса Столтенберга.

Двома днями раніше у Женеві відбулися переговори заступниці державного секретаря США Венді Шерман та заступника міністра закордонних справ Росії Сергія Рябкова. А на 14 січня намічені консультації у Відні на зустрічі Постійної ради Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) за участю американської та російської делегацій.

Усі ці дипломатичні зусилля присвячені одній проблемі — загрозі російського військового вторгнення в Україну. Наша країна та Захід стурбовані масштабним накопиченням російських військ біля українських кордонів. Вже більше місяця ця концентрація становить не менше 100 тисяч військовослужбовців та безліч бойової техніки.

Президент Росії Володимир Путін під час двох телефонних розмов з президентом США Джо Байденом у грудні заявив, що Москва хоче отримати письмові гарантії того, що НАТО не розширюватиметься на Схід, тобто Україна, Молдова та Грузія ніколи не стануть членами альянсу.

Байден відкинув ці вимоги. Тверду позицію Вашингтона щодо цього питання знову озвучила у Женеві Венді Шерман. Вона назвала пропозиції Москви неприйнятними. «Ми не дозволимо нікому суперечити політиці відчинених дверей НАТО, яка завжди була центральною для альянсу. Ми не відмовимося від двосторонньої співпраці з суверенними державами, які хочуть працювати зі США, і ми не прийматимемо рішень про Україну без України, про Європу без Європи або про НАТО без НАТО», — заявила Шерман.

При цьому вона ще раз попередила, що напади Росії на Україну обернуться для Москви серйозними наслідками.

Сергій Рябков заявив, що «жодних планів, намірів „напасти“ на Україну» у Росії немає і бути не може. Усі заходи щодо бойової підготовки військ, сил здійснюються у межах російської території. Водночас він наголосив: «Для нас є питанням надзвичайної важливості, щоб Україна ніколи у майбутньому не могла увійти до складу НАТО».

Переговори у Женеві тривали понад сім годин. Прориву не було.

Наступного дня, 11 січня, російські військові розпочали чергові навчання зі стрілянинами у Воронезькій, Білгородській, Брянській та Смоленській областях, тобто в регіонах, що знаходяться поблизу кордону з Україною. У навчаннях задіяно близько 300 одиниць військової техніки, у тому числі танки Т-72Б3 та бойові машини піхоти БМП-2.

Фото з Pixabay