Запеклі вибори у Вірменії: Пашинян проти всіх колишніх президентів

У неділю, 20 червня, у Вірменії проходять дострокові парламентські вибори. У республіці може відбутися зміна влади, якщо чинний лідер Нікол Пашинян та його партія «Громадянський договір» не зможуть встояти перед натиском опозиції та незадоволених поразкою у тогорічній війні з Азербайджаном за Нагірний Карабах.

Нагадаємо, Пашинян був змушений підписати з Баку та Москвою тристоронню заяву про припинення бойових дій. Більшість вірмен визнали дії прем'єр-міністра капітуляцією. Країною прокотилися масові акції протесту. В Єревані були здійснені спроби захоплення парламенту і низки міністерств. Пашинян оголосив про відставку, але з тією умовою, що він продовжить виконувати обов'язки голови уряду до дострокових парламентських виборів та матиме можливість балотуватися.

І ось настав день голосування. Виборчі дільниці — 2 008 пунктів — відкрилися о 07:00 за київським часом 20 червня. Проголосувати можна до 19:00. Скористатися своїм правом можуть майже 2,6 мільйона громадян Вірменії. Очікується, що явка буде високою. На попередніх виборах, які відбулися у грудні 2018 року, подали бюлетені менше ніж 1,3 мільйона виборців.

Спостерігачі відзначають, що передвиборча кампанія була найзапеклішою за всю пострадянську історію республіки. У виборах беруть участь 25 політичних партій та блоків, що є рекордом. Ще одна відмінна риса виборів — участь у них усіх колишніх президентів Вірменії. Перший голова держави Левон Тер-Петросян є лідером партії «Вірменський національний конгрес». Другий президент Роберт Кочарян очолив блок «Вірменія». Третій президент Серж Саргсян, який був змушений піти у відставку під натиском опозиції на чолі з Пашиняном, тепер прагне взяти реванш як лідер блоку «Честь маю».

Явного фаворита на цих виборах немає. Перше та друге місця відповідно до опитувань громадської думки ділять «Цивільний договір» Пашиняна та «Вірменія» Кочаряна. Блок другого президента лідирував напередодні дня виборів — 24,1%. За партію Пашиняна були готові голосувати 23,8% виборців.

Третє місце з показником 7,4% утримував блок Саргсяна. Для партій закон встановлює прохідний поріг 5%, для блоків — 7%. Реальні шанси пройти до парламенту окрім названих політичних сил є у партії Тер-Петросяна, а також у «Процвітаючої Вірменії», яка є дітищем вірменського олігарха та найбільшого роботодавця у республіці Гагика Царукяна. Деякі експерти стверджують, що саме вона може у підсумку несподівано для конкурентів вийти на друге місце. Річ у тім, що Царукян — єдиний лідер, який у своїй передвиборчій програмі зробив ставку на економіку. Він обіцяє стабільність, поліпшення якості життя, нові робочі місця. А люди втомилися від політичної боротьби, якою так захоплені інші політики.

Більшість лідерів під час передвиборчої кампанії не стримувалися у висловах. У своїх виступах та коментарях кожен з них обіцяв розправитися з суперниками у разі перемоги. Тому одразу після дня голосування очікуються масові зіткнення між тими, кого оголосять переможцями та переможеними. Тому смуга заворушень у країні навряд чи закінчиться.

Пашинян обіцяє нарешті покінчити з корупціонерами й олігархами. Він визнає, що за три роки йому так і не вдалося цього добитися. Але тепер, мовляв, все вийде. Кочарян, який правив країною 10 років, і з ім'ям якого пов'язують головні корупційні схеми, присягається навести порядок та після цього домогтися економічного зростання. Але проблеми економіки у його передвиборчій програмі займають останнє місце.

Виборців лякають вторгненням азербайджанських військ, захопленням ними прикордонних територій, втратою незалежності та державності.

Що стосується питань зовнішньої політики, то всі лідери обіцяють приблизно одне й те саме — поліпшити відносини із Заходом, конкретно з Євросоюзом, але при цьому залишитися в ЄАЕС та дружити з Росією. Пашинян трохи більше говорить про важливість зближення з ЄС. Кочарян обіцяє заборонити діяльність Фонду Сороса у Вірменії, що вказує на його бажання догодити Кремлю.