ПОИСК
Світ

«Якби не вакцинація, ми опинилися б в епіцентрі цунамі»: вчені пояснили, чому не вдалося уникнути нової хвилі ковіду

15:12 29 листопада 2021
Люди в медичних масках у Парижі

Нинішня хвиля пандемії застала багатьох у Європі зненацька. Ті, хто вакцинувався, були впевнені, що захистили себе від зараження коронавірусом. Літо минуло відносно спокійно. Діяли так звані «зелені» паспорти. Сотні тисяч людей змогли, як за старих добрих часів, провести відпустку на море чи побувати в інших країнах і спокійно повернутися додому.

Проте з настанням холодів у Європі різко почала зростати кількість нових випадків зараження коронавірусом. У людей з'явилися сумніви щодо ефективності вакцин, у тому, чи потрібно було їх взагалі робити, якщо вони не захищають.

За роз'ясненнями французька газета Le Figaro звернулася до провідних експертів. «ФАКТИ» підготували переклад цієї вкрай важливої статті.

«У Франції 90% осіб віком від 12 років отримали дві ін'єкції вакцини проти коронавірусу. Таке виняткове охоплення вакцинацією мало б віщувати спокійну зиму. Але цього не сталося.

Це мало стати квитком у наше колишнє життя, надією на досягнення колективного імунітету… Але майже через рік після початку кампанії з вакцинації необхідно визнати очевидні факти: ми ще не вибралися зі скрутного становища. Після відносно спокійного літа на епідемічному фронті нова хвиля — п'ята у Франції — поступово захльостує Європу. На думку голови наукової ради з коронавірусу при уряді Франції Жан-Франсуа Дельфрессі, до кінця року ця хвиля чинитиме «значний вплив».

Як пояснити цей феномен?

Рецепт цієї нової хвилі заснований на чотирьох інгредієнтах: вірус, що став більш заразним, погода, що сприяє циркуляції мікробів, ослаблення бар'єрних жестів та вакцина, що не повністю запобігає передачі вірусу, оскільки її ефективність з часом знижується.

«Це правда, що нинішня ситуація викликає як розчарування, так і подив, — визнає професор Мішель Коньє, імунолог із університетської лікарні Ренна. — Але треба чітко уявляти, що ми зробили щеплення від вихідного вірусу, тоді як зараз ми зіткнулися з варіантом „Дельта“, який набагато заразніший». Штам «Дельта», вперше виявлений у грудні минулого року в Індії, сьогодні є домінівним у світі. Наукова спільнота вважає, що він заразніший майже у п'ять разів у порівнянні з вірусом, який циркулював на початку 2020 року.

«Потрібно пам'ятати, що вакцини на основі інформаційної РНК, ефективність яких щодо вихідного вірусу становила понад 90%, ймовірно, стали трохи менш ефективними щодо варіанта «Дельта», — підкреслює Клод-Аньєс Рейно, імунологиня та провідна наукова співробітниця Національного інституту охорони здоров'я та медичних досліджень Франції (INSERM).

Читайте також: «Ефект бомби, що розірвалася»: у ВООЗ б'ють на сполох через новий небезпечний штам коронавірусу

«Приблизно через шість місяців після первинної вакцинації (перших двох доз) частина людей стає менш захищеною, — зазначає Марі-Поль Кієні, вірусологиня та президентка Комітету Франції з вакцини проти COVID-19. — Однак після шести місяців у людей до 65 років захист від важких форм, як і раніше, залишається дуже хорошим».

У Франції майже 11 мільйонів людей було повністю вакциновано вже понад шість місяців тому. Причому це переважно люди похилого віку або пацієнти з різними хронічними захворюваннями. Це означає, що перед початком так званої бустерної кампанії близько 20% вакцинованих потенційно вже не повністю захищені.

«Слід також враховувати, що є люди, які від початку мало чи погано реагують на вакцину. Існує дуже велика індивідуальна мінливість імунної відповіді. Крім того, у Франції близько 10% нещеплених людей. Все це разом означає, що вірус ще має значний резервуар для циркуляції», — підкреслює Клод-Аньєс Рейно.

З іншого боку, зимовий сезон сприятливіший для поширення вірусів (ми більше перебуваємо в замкнутому просторі, рідше провітрюємо приміщення, виникають сприятливіші умови для утримання аерозолів у зваженому стані тощо). Таким чином, поєдналися всі інгредієнти для загострення епідемії.

Але це зовсім не означає, що вакцинація була марною. Достатньо порівняти ситуацію, в якій ми перебуваємо зараз, з тогорічною. На 23 листопада 2020 року у французьких лікарнях було 31 500 пацієнтів з ковідом у порівнянні з 8 525 зараз. У відділеннях інтенсивної терапії перебувало близько 4 400 пацієнтів у порівнянні з 1 450 сьогодні. І це при тому, що вірус, який циркулював на той час, був набагато менш заразним, і що бари, ресторани, концертні зали — словом, усі місця соціалізації — були закриті.

Сьогодні за наявності більш агресивного, більш заразного вірусу та за відсутності будь-яких жорстких обмежувальних заходів епідемічна ситуація набагато менш серйозна. Так, епідемія вийшла на новий старт, але його рівень значно нижчий за той, що був на початку. І цьому ми зобов'язані виключно масової вакцинації.

«Серйозність цієї хвилі залежить від рівня вакцинації в різних країнах, — стверджує Клод-Аньєс Рейно. — У Франції справи йдуть добре, у Великобританії — трохи гірше, тому що у них поєднуються два фактори: вони трохи менше вакциновані (80,3% людей віком від 12 років), і вони в основному використовували вакцину AstraZeneca, яка трохи менш ефективна. Щодо Східної Європи, то ситуація там досить драматична. У таких країнах, як Болгарія, Хорватія, Сербія або Румунія, рівень вакцинації не перевищує 50%, а в деяких навіть 30%» .

В Австрії, яка ввела до 13 грудня новий локдаун, щоб впоратися з різким стрибком нових випадків зараження, відзначається найнижчий у Західній Європі рівень вакцинації (близько 66%). Влада Австрії вирішила зробити вакцинацію обов'язковою. У Німеччині, де це питання також обговорюється, рівень вакцинації становить 76,6% серед громадян віком від 12 років. Нагадаємо, у Франції цей показник становить 90%.

«Якби не вакцинація, ми опинилися б в епіцентрі цунамі, країну було б повалено», — упевнений професор Мішель Коньє.

«Звичайно, наші відділення у лікарнях заповнюються, але поки що цей потік вдається стримати. І пацієнти, яких ми зараз приймаємо, переважно не вакциновані», — додає професор Жан-Марк Тадьє, реаніматолог з університетської лікарні Ренна.

Проте хвиля госпіталізацій, що почалася у Франції, частково пояснюється тим, що серйозно хворіє невелика частина вакцинованих людей. Це очікуване явище з огляду на те, що вакцина ефективна не на 100% і що її ефективність знижена через елементи, згадані вище.

«Кількість захворювань значно збільшується, але ми не бачимо тієї ж тенденції з погляду числа госпіталізацій та смертей, вже немає такої кореляції, як у 2020 році, — наголошує Марі-Поль Кієні. — Щодо відсотка смертей, то він не має нічого спільного з відсотком смертей попередніх хвиль. Основна мета вакцинації, яка полягає у захисті від важких форм, залишається виконаною».

Нинішня проблема полягає в тому, що лікарні ослаблені нестачею персоналу. До ковіду додалася епідемія грипу, що ускладнює ситуацію взимку.

Тепер усі сподівання покладаються на бустерну третю дозу, призначену запобіганню зламу імунного щита.

«З наукової точки зору, для імунолога необхідність введення третьої дози є очевидною, — підкреслює Клод-Аньєс Рейно. — Це нормально, що імунітет знижується за схеми з дуже коротким проміжком введення двох доз вакцини, як це було зроблено з мРНК-вакцинами. Чим більший інтервал між дозами, тим ефективніша вакцинація. Але ми зробили вибір на користь рішення не залишати людей без захисту на місяці, провівши вакцинацію з інтервалом лише кілька тижнів. Фактично перші дві ін'єкції, які ми отримали, відповідають первинній вакцинації. Третю дозу можна вважати справжньою другою дозою».

Чи означає це, що ревакцинація буде потрібна кожні 6 місяців?

«Сподіваюся, що ні, — відповідає Марі-Поль Кієні. — Рівень імунітету після ревакцинації вищий, ніж після первинної імунізації. Можна сподіватися, що цей імунітет триватиме довше». Однак не виключено, що найбільш вразливі люди будуть повинні регулярно ревакцинуватися, як це робиться проти грипу.

«Ніхто більше не вважає, що можна перешкоджати циркуляції цього вірусу. Натомість ми можемо сподіватися дійти такої ситуації, коли шкідлива сила цього вірусу стане дуже слабкою, при цьому найвразливіших ми захищатимемо за допомогою вакцинації», — пояснює вона.

Коротко кажучи, так ми зможемо дійти мирного співіснування з вірусом, який навчимося приборкувати".

Переклад Ігоря КОЗЛОВА, «ФАКТИ» (оригінал Cécile Thibert / Le Figaro)

Читайте також: Довгострокові наслідки вакцинації: вчені відповіли на важливе запитання

Фото Pexels

1552

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Twitter

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів
 

© 1997—2022 «Факти та коментарі®»

Усі права на матеріали сайту охороняються у відповідності до законодавства України.

Матеріали під рубриками «Офіційно», «Новини компаній», «На замітку споживачу», «Ініціатива», «Реклама», «Пресреліз», «Новини галузі» а також позначені символом публікуються у якості реклами та мають інформаційно-комерційний характер.