Біженці прорвалися з Білорусі до Польщі: Кремль руками Лукашенка прагне дестабілізувати ситуацію в ЄС

У середу, 10 листопада, дві великі групи нелегальних мігрантів проникли до Польщі з території Білорусі. Про це повідомила польська радіостанція Bialystok з посиланням на прикордонну службу. За даними радіостанції, кілька десятків людей прорвали загородження на околицях міста Кринки та села Біловеж.

Прессекретарка Прикордонної служби Підляського воєводства Катаржина Зданович розповіла, що в обох випадках загородження було знесено з застосуванням сили. Частину мігрантів вдалося повернути до лінії кордону, пошуки решти продовжуються.

З півночі 10 листопада Литва ввела терміном на один місяць надзвичайний стан у прикордонній зоні з Білоруссю у зв'язку з міграційною кризою. Сейм переважною більшістю голосів схвалив відповідну пропозицію уряду. Для посилення охорони кордону туди було направлено військові підрозділи.

Режим надзвичайного стану діятиме у п'ятикілометровій смузі вздовж усього литовсько-білоруського кордону, а також у пунктах реєстрації та утримання біженців та в радіусі 200 метрів навколо них. Напередодні в одному з таких пунктів спалахнули масові заворушення. Поліції довелося застосувати сльозогінний газ.

Вільнюс вжив цих заходів після інциденту на кордоні між Польщею та Білоруссю, який стався 8 листопада. Великі групи нелегалів спробували прорватися через загородження поблизу прикордонного населеного пункту Кузніць. Про це заявило Міністерство оборони Польщі. Прикордонникам та військовослужбовцям вдалося зупинити натовп. Нелегали розбили табір у районі Кузніце.

Мінськ заявив, що відповідальність за можливі жертви серед мігрантів нестиме Євросоюз. У Державному прикордонному комітеті Білорусі стверджують, що перед загородженнями на кордоні з Польщею перебувають понад 2 тисячі осіб, зокрема «значна кількість жінок і дітей». «Кінцевою метою їхнього маршруту є ЄС, де вони хочуть звернутися з клопотанням про надання захисту, а територію Республіки Білорусь вони не розглядають як місце перебування», — заявили у Мінську.

У НАТО заявили, що готові підтримати своїх союзників та підтримати безпеку в регіоні. «Північноатлантичний альянс із тривогою спостерігає за ескалацією на кордоні Польщі та Білорусі», — йдеться у заяві керівництва блоку. Правитель Білорусі Олександр Лукашенко здійснює цілеспрямований тиск на членів НАТО — Литву, Латвію та Польщу, використовуючи біженців у «гібридній тактиці», що є неприйнятним, наголошують представники НАТО.

Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що безпрецедентна хвиля мігрантів, які намагаються незаконно проникнути на територію його країни, є загрозою безпеці для всього ЄС. «Закриття польського кордону — у наших національних інтересах. Але сьогодні на карту поставлено стабільність та безпеку всього Євросоюзу. Цю гібридну атаку режиму Лукашенка націлено на всіх нас. Ми не дозволимо залякати себе і захищатимемо мир у Європі разом із нашими партнерами з НАТО та ЄС», — написав Моравецький у своєму мікроблозі у Twitter 9 листопада.

Останніми місяцями Польща, Латвія та Литва фіксують тисячі нелегальних переходів кордону з Білорусі. І їхня кількість зростає. 9 листопада стало відомо, що Білорусь суттєво збільшила кількість авіарейсів із країн Близького Сходу до Мінська. За оцінкою спецслужб Німеччини, наразі до Білорусі щодня прибувають близько 800−1000 мігрантів з цього регіону.

Євросоюз звинувачує Лукашенка у навмисному відправленні мігрантів до кордонів країн ЄС у спробі дестабілізувати Європу та помститися за санкції, введені Євросоюзом проти Мінська за жорстоке придушення протестів опозиції у Білорусі після президентських виборів у серпні 2020 року.

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн закликала країни ЄС схвалити розширення санкцій щодо білоруської влади. Вона наголосила, що саме офіційний Мінськ несе відповідальність за «цю гібридну атаку». Єврокомісія вивчає можливість застосування штрафних заходів до «авіакомпаній з третіх країн, які займаються торгівлею людьми». «Білорусі слід перестати грати людськими життями», — заявила фон дер Ляєн.

Тим часом Німеччина заявила, що готова допомогти Польщі та Литві у питанні посилення захисту кордонів з Білоруссю. У Берліні впевнені, що Лукашенко міг зважитися на «гібридні атаки» лише за підтримки Москви. Це Кремль руками білоруського правителя прагне дестабілізувати ситуацію в ЄС та спровокувати нову міграційну кризу. Про тіньову роль Росії говорить і той факт, що Білорусь спочатку відновила постачання електроенергії в Україну, а потім знову припинила його. При цьому Мінськ заявив, що не має наміру укладати з Києвом нові контракти з електроенергії.

Поки в Брюсселі обговорюють, як посилити санкції проти режиму Лукашенка, Рада Євросоюзу призупинила дію деяких пунктів угоди про спрощення видачі віз із Білоруссю. Надалі вони не діятимуть для білоруських чиновників. Таке рішення було ухвалено 9 листопада.

Спрощені правила видачі шенгенських віз не поширюватимуться, зокрема, на членів офіційних делегацій, депутатів парламенту та місцевих рад, членів уряду, суддів Конституційного та Верховного судів Білорусі. Спрощення полягало у зниженні візового збору з 80 до 35 євро, скороченні списку документів, які треба подавати на візу, а також у зменшенні вимог для видачі багаторазових віз. «Наше рішення не позначиться на звичайних громадянах Білорусі, які й надалі зможуть користуватися перевагами угоди про спрощення видачі віз», — наголосили у пресслужбі Ради ЄС.

Раніше Ангела Меркель в одному зі своїх останніх інтерв'ю як канцлера Німеччини заявила, що з приводу мігрантів з боку Білорусі треба говорити з країнами, з яких вилітають туди літаки.

1324

Читайте нас у Facebook