Інцидент з літаком Ryanair — це повітряне піратство на державному рівні: реакція світової спільноти

У понеділок, 24 травня, у Брюсселі розпочав свою роботу черговий саміт Євросоюзу. До порядку денного довелося екстрено вносити питання про введення санкцій відносно Білорусі. Йдеться вже про четвертий пакет заходів, за допомогою яких ЄС прагне чинити тиск на президента Олександра Лукашенка та білоруську владу.

Необхідність діяти швидко та жорстко мотивована інцидентом з пасажирським літаком компанії Ryanair, який 23 травня виконував рейс Афіни-Вільнюс. Коли лайнер, на борту якого перебувало понад 120 пасажирів з різних країн, зокрема США, Німеччини, Греції, увійшов у повітряний простір Білорусі, білоруські диспетчери повідомили екіпаж, що на борту нібито знаходиться вибуховий пристрій.

Від пілотів зажадали здійснення посадки у Мінську. У небо було піднято винищувач ВПС Білорусі для супроводу лайнера. Екіпаж був змушений підкоритися.

У мінському аеропорту всіх пасажирів вивели з літака та протримали п'ять годин без пояснень. Продовжити політ вони змогли лише ввечері. Всі, хто пережив цей інцидент, одноголосно стверджують — історія з вибухівкою на борту з самого початку виглядала містифікацією. Це стало очевидно, коли пасажири опинилися проти своєї волі у Мінську.

З'ясувалося, що в аеропорту було заарештовано співзасновника та колишнього головного редактора Telegram-каналу Nexta Романа Протасевича. Про його долю нічого не відомо вже більше доби. Також була затримана його дівчина, 23-річна громадянка Росії Софія Сапега. Її доставили до сумнозвісного слідчого ізолятору на вулиці Окрестина у Мінську. Саме там тримали та катували сотні людей, які брали участь в акціях протесту проти фальсифікації президентських виборів у Білорусі влітку минулого року.

Мати Софії Анна Дудич ввечері 24 травня повідомила журналістам, що вона намагається зробити все можливе, щоб якомога швидше звільнити доньку. За її словами, Софія встигла написати у WhatsApp лише слово «Мама», коли літак посадили у Мінську. «Вона не встигла продовжити. Більше я з нею не зв'язувалася. На даний момент вона перебуває в ІТТ Окрестина, ми її сьогодні знайшли, найняли адвоката», — повідомила Анна.

У чому звинувачується Софія, досі невідомо. «Ми зустрілися з консулом, поспілкувалися, описали ситуацію, вони в курсі події, сподіваюся, вони нам допоможуть», — розповіла її мати. «Для нас важливо, щоб зрозуміли, що наша дитина — це звичайна студентка, звичайна дівчина, яка просто зустрічалася з Романом Протасевичем. Не більше того. Щоб люди це почули. Я сподіваюся, наша влада в цьому розбереться — і органи нам допоможуть, і наша влада нас не залишить …» - сказала Дудич.

Анна запевняє, що її донька не займалася і не цікавилася політикою. Навчалася у приватному університеті у Литві. У неї є вид на проживання у цій країні. Після відпочинку у Греції Софія збиралася зануритися у роботу над дипломом. У неї скоро захист.

Це підтверджує й один з одногрупників Сапеги, який попросив не називати його ім'я. «Політикою Софія не цікавилася, але переживала за долю рідних для себе країн — Білорусі та Росії. Упевнений, що затримання Софи має лише одну мету — чинити тиск на Романа. Інших причин об'єктивно немає», — вважає молодий чоловік.

Спочатку Кремль та МЗС Росії відмовлялися коментувати факт затримання росіянки. Потім міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив журналістам, що російський консул у Мінську займається даним питанням.

Ймовірно, Сапегу скоро відпустять. А ось що чекає на Протасевича, ніхто сказати не може. Світлана Тихановська, яка балотувалася у президенти Білорусі минулого року, а потім була змушена виїхати з країни до Литви, оскільки боялася за життя своїх дітей та за себе, заявила, що Протасевича звинувачують у тероризмі, а це може призвести до смертного вироку.

Голова ірландської авіакомпанії Ryanair Майкл О'Лірі назвав інцидент з примусовою посадкою літака у Мінську та арештом журналіста й блогера Романа Протасевича «випадком підтримуваного державою викрадення». «Це піратство, що підтримується державою», — сказав він.

В ефірі ірландської радіостанції Newstalk О'Лірі відзначив, що на борту рейса FR4978, очевидно, перебували агенти КДБ Білорусі: «Ми припускаємо, що кілька агентів КДБ покинули борт в аеропорту у Мінську. Схоже, що викрадення журналіста та його супутниці й було метою влади».

Голова авіакомпанії назвав дії екіпажу «феноменальною роботою». Він вважає, що пілоти не могли вчинити інакше. Його «глибоко турбує» той факт, що екіпаж та пасажири протягом декількох годин «утримувалися озброєними людьми».

З Майклом О'Лірі повністю згоден міністр закордонних справ Ірландії Саймон Ковно. Він закликав ЄС дати «дуже ясну відповідь». «Керівництво Білорусі не має демократичної легітимності та поводиться як диктатура», — заявив Ковно в ефірі телерадіокомпанії RTÉ.

Низка європейських країн виступила 24 травня за закриття повітряного простору Білорусі. Такої ж точки зору дотримується й державний секретар США Ентоні Блінкен. Вашингтон, Брюссель та Лондон, за його словами, працюють над цим питанням спільно.

Держсекретар США закликав негайно звільнити Протасевича та провести повне розслідування обставин посадки літака. «Цей шокуючий акт, вчинений режимом Лукашенка, поставив під загрозу життя понад 120 пасажирів, зокрема громадян США. Перші повідомлення про причетність білоруських служб безпеки та використання білоруських військових літаків для супроводу літака викликають серйозну стурбованість та вимагають повного розслідування» , — йдеться у заяві, яку було опубліковано на сайті Держдепартаменту США.

«Незалежні ЗМІ — важлива опора верховенства закону та життєво важливий компонент демократичного суспільства. Сполучені Штати ще раз засуджують переслідування режимом Лукашенка та довільні затримання журналістів. Ми підтримуємо білоруський народ в його прагненні до вільного, демократичного та процвітаючого майбутнього й підтримуємо його заклик до режиму поважати права людини й основні свободи», — зазначив Блінкен.

Ідею закриття білоруського повітряного простору підтримали під час переговорів також лідери балтійських країн — президенти Естонії Керсті Кальюлайд, Латвії Егілс Левітс та Литви Гітанас Науседа. У спільній заяві вони прямо назвали інцидент з рейсом Ryanair «викраденням літака».

Голови балтійських держав згодні у тому, що необхідно негайно звільнити викрадених пасажирів, закрити повітряний простір Білорусі для міжнародних польотів та припинити авіасполучення з Білоруссю, а також запровадити на рівні Євросоюзу ефективні санкції щодо «організаторів теракту та білоруського режиму в цілому».

«Відвертий акт державного тероризму, викрадення літаків — це щось нове навіть в арсеналі досвідчених диктаторів. Ми повинні використовувати всі мирні засоби, які існують у нашому розпорядженні, щоб чинити тиск на цей режим», — підкреслила Керсті Кальюлайд.

Рішення про заборону польотів через повітряний простір Білорусі вже ухвалили Литва, Латвія, Естонія, Польща. Заборона набуває чинності опівночі 25 травня за Грінвічем.

Президент України Володимир Зеленський віддав розпорядження уряду вжити відповідних заходів. Кабінет міністрів обговорить це питання 25 травня.

МЗС Литви 24 травня наполегливо рекомендував своїм громадянам не відвідувати Білорусь, а тим, хто знаходяться зараз у цій країні — негайно покинути її.

Кілька авіакомпаній, зокрема польська Lot, угорська WizzAir та латвійська AirBaltic, не стали чекати розпоряджень своєї влади та вже схвалили рішення не допускати польотів через повітряний простір Білорусі.

Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг назвав інцидент у Мінську «серйозним і небезпечним інцидентом», що вимагає міжнародного розслідування.

Міністр фінансів Німеччини Олаф Шольц заявив, що Євросоюз буде змушений вжити заходів у зв'язку з інцидентом.

МЗС Греції назвав посадку літака Ryanair у Мінську «актом державного авіапіратства». В Афінах різко засудили арешт Протасевича.

У Європарламенті назвали ситуацію «шокуючою ескалацією, яка вимагає рішучої відповіді з боку ЄС». Європарламентарі закликали негайно та без будь-яких умов звільнити Протасевича. Вони нагадали, що як особа, яка отримала притулок в ЄС, Протасевич захищений статтею 19 Хартії Європейського Союзу про основні права. У ній записано, що «ніхто не може бути переміщений, висланий або екстрадований у державу, де існує серйозний ризик того, що він або вона будуть піддані страті, тортурам чи іншим нелюдським покаранням».

Євродепутати вимагають від Європейської служби зовнішніх зв'язків (EEAS) та диппредставництв ЄС у Білорусі взяти ситуацію з Протасевичем під контроль, «запропонувати йому будь-яку підтримку, якої він може потребувати, та домагатися його якнайшвидшого звільнення».

Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО) повідомила, що посадка літака може суперечити положенням Конвенції про міжнародну цивільну авіацію (Чиказької конвенції). «Ми очікуємо підтвердження більшого обсягу інформації з боку залучених країн та операторів», — повідомила ІКАО.

Різко відреагували на інцидент з літаком у Мінську майже всі найбільші ЗМІ у світі.

Німецька газета Tagesschau пише: «Керівництво Білорусі не лише наразило на небезпеку життя пасажирів і екіпажу, воно показало, що не зупиниться ні перед чим у своїй боротьбі з інакодумцями. Санкції ЄС, очевидно, не справили враження на Лукашенка та не змусили його відмовитися від подібних кроків. Для ЄС примус лайнера до посадки, який багато хто вже назвав викраденням літака, — це явна провокація та виклик. Євросоюз повинен відповісти потужним посиленням санкцій. Білоруська опозиція вже давно закликає виключити країну з системи міжнародних розрахунків. Зміни у країні стануть можливі лише тоді, коли ті, хто підтримує Лукашенка, відчують, що з ним вони можуть втратити більше, ніж без нього. І ЄС може зробити свій внесок у цю справу».

Ще одне німецьке видання Süddeutsche Zeitung звертає увагу на інший аспект. «У білоруських опозиціонерів часто є лише два варіанти: в'язниця або вигнання. Цим захопленням літака Лукашенко показує всім втікачам з країни: ніхто не може почувати себе у безпеці, жоден з вас. Лукашенко втратив підтримку більшості у своїй країні й тепер спирається лише на спецслужби та військових. А вони намагатимуться усіма засобами запобігти зміні влади, бо інакше їх притягатимуть до відповідальності за злочини та порушення прав людини. І цьому режиму, що бореться за виживання, байдуже, якою буде реакція Євросоюзу. Для нього, ймовірно, більш важлива реакція Москви», — йдеться у статті.

Британська The Times у статті «Виверт тирана у радянському стилі: держава-ізгой» підкреслює: «Складно уявити більш безрозсудний та провокаційний акт державного тероризму. Лукашенко дає зрозуміти, що він настільки одержимий бажанням змусити замовкнути Протасевича, що навіть готовий поставити під загрозу цивільний літак. Це страшний розвиток подій та серйозний виклик Заходу».

Стаття прямо звинувачує білоруську владу у викраденні людей. Примусова посадка лайнера названа «повітряним піратством та викраденням літака».

Британська Independent звертає увагу на те, що за наявною інформацією, Олександр Лукашенко особисто віддавав наказ про зліт винищувача МіГ-29 для перехоплення пасажирського авіалайнера.

Американська газета The New York Times у рубриці «Цитата дня» наводить слова Світлани Тихановської: «Жодна людина, що пролітає над територією Білорусі, не може бути впевнена у своїй безпеці».

Провідна газета Фінляндії Helsingin Sanomat пише, що лідери країн ЄС, які зібралися цього разу на саміт у Брюсселі, не можуть обійтися формальною реакцією. «Євросоюз, звичайно, знову стоїть перед старим питанням: чи не підштовхнуть Білорусь нові санкції в обійми Росії? Так, Лукашенко довго розігрував цю карту. Але тепер Білорусь вже фактично повністю залежить від Росії. Після минулорічних подій її стосунки із Заходом фактично знищені. Тому це старе питання є вже великою мірою теоретичним. Хоча, звичайно, ситуація може погіршитися: наприклад, у Білорусі з'являться російські військові бази, які зруйнують баланс сил у всьому регіоні Балтійського моря», — йдеться у статті.

А ось ізраїльська газета Jerusalem Post вважає, що використання білоруською владою військової авіації для упіймання журналіста свідчить про «наступ нового світопорядку». «Найбільш авторитарні режими пильно спостерігають за тим, чим закінчиться ця історія, оскільки багато що у ній можна взяти на замітку. Це новий світ, в якому журналісти, дисиденти та критики, які проживають у демократичних країнах, можуть просто зникнути за наказом різних авторитарних держав», — зазначає видання.

1218

Читайте нас у Facebook