ПОИСК
Світ

Яким буде світ після пандемії: відповіді провідних європейських футурологів

19:18 14 травня 2021
Глобус, маска, рукавички

Пандемія коронавірусу триває вже більше року. Цілком очевидно, що коли-небудь (хотілося б, щоб скоріше) вона закінчиться. Медики та вчені попереджають, що вірус нікуди не дінеться, просто ми навчимося боротися з ним за допомогою вакцин, будемо знати, як лікувати тих, хто все ж заразиться. Однак наше повсякденне життя навряд чи буде колишнім.

Яким буде світ після пандемії? Це питання хвилює сотні мільйонів людей у різних країнах. Німецька газета Die Zeit попросила провідних європейських футурологів розповісти про те, як найближчим часом можуть змінитися наші міста, робота, харчування, відносини. «ФАКТИ» підготували повний переклад цієї цікавої публікації.

Як буде виглядати наш світ після пандемії? Журналістка Сара Томшіч обговорила це з шістьма футурологами. Кожен з них в першу чергу пояснив, що відповідь на це питання не потрібно шукати, заглядаючи в магічну кулю. Потрібно просто озирнутися навколо себе і правильно визначити тенденції, які й дозволять нам зрозуміти, якою стане постпандемічна ера. Експерти у різних сферах життя суспільства погодилися один з одним в двох речах: перспективи у нас хороші, й вже сьогодні можна спостерігати позитивний розвиток в деяких сферах.

Як ми будемо формувати наші міжособистісні відносини після пандемії?

На це питання відповів Аксель Цвек, викладач футурології в Рейнсько-Вестфальському технічному університеті Ахена.

— За останній рік ми навчилися найголовнішому: усвідомленню того, наскільки важливе коло людей, до яких ми можемо звернутися за допомогою під час кризи. Особливо зросла роль сімейних відносин. Пандемія переважно зблизила нас. Внучка записує онлайн бабусю на щеплення. Батьки знову живуть разом з дорослими дітьми-студентами, які зазнають фінансових труднощів і не можуть самостійно оплачувати житло для себе.

Пандемія знову показала нам переваги спільного життя представників різних поколінь однієї родини. Усвідомлення цього залишиться й після пандемії, і це призведе до пом'якшення, перегляду тепер класичною ідеї сім'ї, яка означає спільне проживання тільки двох поколінь. Домогосподарства з декількома поколіннями, спільна покупка ферми з друзями, спільне виховання дітей обома батьками — всі ці ідеї стають все більш привабливими.

Читайте також: «Прикрашайте будинок сезонними квітами без жодного приводу», — скандинавський дизайнер інтер'єру Катя Карлинг

Змінилися й дружні зв'язки. За останні кілька місяців ми звикли до того, що спочатку здавалося недостатнім, незадовільним. Ми раптом зрозуміли, що у цього теж є переваги. За останній рік ми звикли до того, що я називаю цифровою емпатією. Ті, хто зазвичай зустрічався зі своїм співрозмовником в тривимірному форматі, використовуючи всі органи чуття, тепер змушені обмежуватися виключно голосом або двомірним зображенням. Побачити на екрані комп'ютера або смартфона, що ваш друг чимось засмучений, набагато складніше. Людям довелося стати більш уважними один до одного і навчитися звертати увагу на нюанси в розмові. І це важливе надбання, яке стане однією з переваг. Міжособистісні відносини у цифровому форматі стануть легше сприйматися.

Ми будемо все частіше й частіше зустрічатися після пандемії, але вона дала поштовх до того, щоб кожного разу ставити під сумнів необхідність таких зустрічей — не тільки в професійному, а й в особистому контексті.

Як ми будемо переміщатися після пандемії?

На це питання відповів Штефан Карстен, футуролог, географ-урбаніст і експерт з транспорту.

— Велосипед абсолютно точно стане переможцем після пандемії. У багатьох країнах ми вже багато років спостерігаємо тенденцію переходу на велосипеди. У Німеччині це стало масовим явищем завдяки пандемії. Є кілька причин. Ця пандемія є перш за все кризою здоров'я, тому люди все більше замислюються про свій фізичний стан, усвідомлюють власну вразливість. Внаслідок цього фізична активність набуває все більшого значення.

Одночасно суспільний транспорт став зоною підвищеного ризику. Кожен, хто сідає в поїзд метро, міську електричку, стикається з великим числом носіїв вірусу. Велосипед є ідеальною альтернативою. Ринок продажів велосипедів переживає бум. Для автомобіля потрібно більше простору. До того ж особистий автомобіль не обіцяє нічого доброго для фізичного стану його власника. Куди вигідніше й простіше створити у місті більше велосипедних доріжок, ніж парковок. Міський транспорт теж буде змушений пристосуватися до нових реалій. Автобуси, трамваї, міські електрички поступово втратять свою нинішню значимість завдяки розвитку велосипедного способу переміщення. Їм доведеться інтегруватися в нову систему. Тобто неминуче на всіх станціях з'являться парковки для велосипедів, а також пункти їхнього прокату, щоб кожен міг скористатися цим видом транспорту в будь-який час.

Зміни у способі пересування вплинуть і на наші міста. Пандемія, без сумніву, навчить нас скоротити радіус пересування. Ви будете прагнути робити покупки у вашому районі. Вам захочеться знайти доктора якомога ближче. Люди вже відзначили для себе, наскільки важливо мати можливість задовольнити свої щоденні потреби в радіусі пішої доступності або поїздки на велосипеді. Це новий зразок мобільності. Він зручніше, він доступніше, ніж особистий автомобіль.

У Парижі вже багато років популярна ідея так званого 15-хвилинного міста. Мета полягає в тому, щоб кожен мешканець міг протягом 15 хвилин дістатися до всіх важливих для повсякденного життя місць: супермаркету, спортивного майданчика, лікаря, центру надання держпослуг, школи. Для цього необхідно децентралізувати все місто. Короткі відстані — це якість життя, і пандемія показала це. Після неї ідея 15-хвилинного міста стане стандартом, до якого будуть прагнути всі великі міста.

Як ми будемо харчуватися після пандемії?

Відповідь на це питання дала футуролог Ханни Рюцлер, дієтолог, фахівець Інституту майбутнього Маттіаса Горкс.

— Пандемія — це криза здоров'я. Ми розуміємо, що на багато чого ми не можемо ніяк вплинути. Є багато того, в чому ми обмежені, коли мова йде про захист нашого здоров'я. Але ми точно можемо вплинути на наше харчування.

Свіжі продукти харчування переживають бум, який продовжиться й після пандемії. Замість того, щоб харчуватися в їдальні, кафе або ресторані, набагато більше людей стали готувати вдома. Час, проведений на кухні і за обіднім столом, значно зріс, а разом з ним зміцніло й усвідомлене ставлення до того, що ми їмо. Екологічність та якість стали грати важливішу роль, ніж раніше.

За останній рік звичайним явищем стало замовлення свіжих продуктів харчування в інтернеті. Торгові мережі значно розширили таку можливість. Виробники продуктів харчування все частіше виходять онлайн на кінцевого споживача, минаючи торговця-посередника. Більшість постачальників тепер надають повнішу інформацію про продукти харчування на своїх сайтах, ніж це роблять звичайні супермаркети. Деталі транспортування, зберігання, виробництва продуктів, їхнє походження стали більш прозорими при замовленні онлайн. Через пандемію замовлення їжі в інтернеті пережило підйом, на який в звичайних умовах треба було б від 10 до 15 років. Ця тенденція збережеться і в майбутньому.

Так звані люксові сегменти ринку теж знайшли новий шлях до кінцевого споживача. Деякі продукти харчування, які їхні виробники резервували виключно для кращих ресторанів, тепер легко можна купити онлайн.

Читайте також: Ресторатор Савва Лібкін: «У Лас-Вегасі я вже був в ресторані, де робот готує каву»

Все це буде комбінуватися з прагненням купувати найсвіжіші продукти. Отже, стрімко зростає роль регіональних виробників. А оскільки люди хочуть харчуватися різноманітно, місцеві виробники будуть змушені розвивати і розширювати свій асортимент. Наприклад, в Німеччині вже вирощують артишоки, рис та імбир. І це тільки початок процесу.

Не в останню чергу пандемія змінила й умови харчування. У багатьох, хто працював з дому, знову з'явився час поїсти разом з сім'єю. Три спільних прийому їжі за день — у деяких такого не було вже протягом декількох десятиліть! Такий вид зближення збережеться. Пандемія зблизила людину та їжу. Не тільки фізично, а й емоційно.

Як ми будемо працювати після пандемії?

На це питання відповів Свен Гет, футуролог та експерт з трансформації.

— Дослідження показують, що час офісної роботи скоротиться на 20−30%. Кількість відряджень також значно зменшиться. Проте майбутнє роботи, звичайно, не буде виключно цифровим, я вважаю це нереалістичним. У багатьох професіях це взагалі неможливо. Робочі місця на виробництві або в роздрібній торгівлі, скоріше, замінять роботами, ніж переведуть у формат віддаленої роботи.

Основні зміни очікують представників розумової праці. Більшість з них насолоджуються сьогодні свободою віддаленої роботи. І роботодавцям, які хочуть залучити таких людей, доведеться це враховувати.

Разом з тим люди — істоти соціальні. Спілкування в офісі, трохи балаканини з колегами в буфеті або куточку для приготування кави — все це часто служить поліпшенню атмосфери в колективі, збільшенню продуктивності праці. Тому роботодавцям доведеться запитати себе: як створити умови, що враховують обидва варіанти? Вочевидь, схема повинна бути дуже гнучкою і мати на увазі зустрічі з колегами хоча б час від часу.

За рік пандемії виріс і рівень «вигорання співробітників». При роботі з дому ми схильні до переробок. Тому після пандемії нам доведеться інтенсивно зайнятися низкою запитань. Як досягти балансу в роботі? Чи повинна людина робити це сама, або це забезпечує роботодавець? Кампуси, подібні кампусам Google або інших великих технологічних компаній, стануть в майбутньому ще важливішими. Це місця, де поєднуються дозвілля і робота, структура і незалежність.

Які соціальні цінності стануть найважливішими після пандемії?

На це питання відповів Айке Венцель, футуролог з Інституту досліджень трендів і майбутнього в Гейдельберзі.

— Більше року ми всі були змушені миритися з тим, що наше повсякденне життя наповнилася різними обмеженнями. Коронавірус вплинув на наш побут і звичний уклад. Ми живемо в суспільстві, яке багато в чому характеризується індивідуалізацією, але зараз наші індивідуальні свободи виявилися істотно обмежені, загнані в незвичні для більшості з нас рамки. Ми нарікаємо, протестуємо, не хочемо виконувати ці правила. Але переоцінка цінностей завжди є переговорним процесом. Потрібно обговорювати і домовлятися. На даному етапі відповідальність стала найважливішою соціальною цінністю.

Питання індивідуальної відповідальності та відповідальності перед суспільством перетворюється в проблему колективної відповідальності людства. Це як проблема глобальної зміни клімату. Ми живемо на одній планеті і залежимо один від одного. Якщо ми хочемо забезпечити гідне майбутнє для себе і наступних поколінь, нам слід виробити колективну відповідальність, зробити її загальним для всіх принципом.

Кращий сценарій такий, що пандемія посприяє розвитку глобальної відповідальності. Адже в умовах нинішньої кризи ми сприймаємо інших людей як істот, яких ми можемо захистити і яким можемо допомогти. Суспільство має зуміти поширити цей погляд на весь світ, щоб люди зрозуміли: я несу відповідальність не тільки за того, хто безпосередньо поруч, але і за людину, чий будинок затоплений через кліматичну катастрофу. Таким чином після пандемії ми можемо стати суспільством, якому вдасться знайти баланс між індивідуалізацією і колективною відповідальністю.

Як ми будемо споживати після пандемії?

На це питання відповів футуролог Крістіан Шульдт, провідний спеціаліст Інституту майбутнього в Гейдельберзі.

— У сфері споживання питання якості життя набуло завдяки пандемії абсолютно нового значення. Обмеження можливостей споживання сприяло поверненню до того, що дійсно важливо. У довгостроковій перспективі це призведе до більш усвідомленого, соціального типу споживання. Споживання заради споживання поступово зійде нанівець. Люди все більше будуть замислюватися про те, що вони купують.

Це означає, перш за все, перехід від кількості до якості. Після кризи споживачі будуть все частіше замислюватися про системне: де були вироблені товари, в яких умовах? Внаслідок цього зросте увага до місцевих продуктів і виробників. Пандемія наочно показала, наскільки крихкими є ланцюжки поставок і як це безпосередньо впливає на нас, споживачів. Одночасно ми знову відкрили для себе невеликі магазини, що знаходяться поруч, і навчилися цінувати їх.

Для того, щоб вижити в конкуренції з онлайн-шопінгом і невеликими магазинами в майбутньому, традиційним мережевим магазинам доведеться змінитися. Все більшого значення набуватимуть гібридні концепції: магазини, які не тільки продають товари, але і є місцями споживання та отримання емоцій одночасно, наприклад, функціонуючи як коворкінг-простір, кафе або ремонтні майстерні. Реальні зустрічі та соціальний обмін все частіше ставатимуть новими аргументами на користь аналогового шопінгу.

Переклад Ігоря КОЗЛОВА, «ФАКТИ» (оригінал Sara Tomšić/Die Zeit)

Читайте також: Без оптимізму життя позбавлене барв, — найдорожчий художник України Анатолій Криволап

Фото: https://ua.depositphotos.com/

981

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Twitter

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів
 

© 1997—2021 «Факти та коментарі®»

Усі права на матеріали сайту охороняються у відповідності до законодавства України.

Матеріали під рубриками «Офіційно», «Новини компаній», «На замітку споживачу», «Ініціатива», «Реклама», «Пресреліз», «Новини галузі» а також позначені символом публікуються у якості реклами та мають інформаційно-комерційний характер.